Надійне водопостачання починається з професійного монтажу обладнання. Якщо ви знаєте, як встановити глибинний насос з дотриманням усіх норм, ви захищаєте себе від значних витрат на ремонт, зносу та зниження продуктивності. Наша мета – навчити вас встановити глибинний насос таким чином, щоб він стабільно працював 7-10 років. У цьому експертному матеріалі ми пройдемо всі етапи: від підготовчих вимірювань до фінального запуску системи.
Підготовчі роботи щоб встановити глибинний насос
Попередній і найважливіший крок перед тим, як встановити глибинний насос — це ретельний збір інформації про ваше джерело та підготовка всього необхідного інструментарію.
Для коректного вибору насосного обладнання та визначення глибини занурення необхідно знати наступні вихідні параметри свердловини:
-
Загальна глибина (довжина ствола): Відстань від поверхні до самого дна.
-
Статичний рівень води: Рівень дзеркала води у стані спокою.
-
Динамічний рівень води: Рівень, до якого опускається вода під час активного відбору (критично важливий для встановлення насоса).
-
Дебіт свердловини: Максимальна кількість води, яку джерело здатне видати за одиницю часу ().
-
Внутрішній діаметр обсадної колони: Визначає, який насос можна використовувати.
Ці дані зазвичай містяться у технічному паспорті, виданому буровою компанією. Якщо паспорт відсутній, попередній вимір параметрів слід провести самостійно або залучити фахівців.
Основні розрахунки:
Щоб встановити глибинний насос з оптимальною ефективністю, необхідно провести точні розрахунки:
-
Напір (Висота підйому): Це критичний показник. Напір має бути достатнім для підйому води від динамічного рівня плюс забезпечити необхідний робочий тиск у системі. (Наприклад, якщо динамічний рівень 40 м, а бажаний тиск у будинку еквівалентний 20 м, загальний напір насоса має бути мінімум 60–65 м).
-
Продуктивність (Дебіт): Продуктивність насоса (зазвичай 2–4 для побутових потреб) ні в якому разі не повинна перевищувати дебіт свердловини. Якщо дебіт джерела нижчий за продуктивність агрегату, обов’язково встановлюється система захисту від сухого ходу — це життєво важливо для збереження двигуна.
Комплектація та інструменти
Перед початком монтажних робіт складіть попередній перелік необхідних матеріалів. До базової комплектації насоса (агрегат, кабель, блок управління, зворотний клапан, інструкція) обов’язково додайте:
| Матеріал / Інструмент | Призначення |
| Трос (нержавійка/кевлар) | Надійне страхування насоса. |
| Хомути/Стяжки | Кріплення кабелю до водопідйомної труби. |
| Термозбіжні муфти | Герметизація з’єднань кабелю (замість ізоленти). |
| Рулетка / Шнур | Контроль глибини занурення. |
| Тестер | Попередня перевірка електричних з’єднань. |
| Гайкові ключі | Складання різьбових елементів (фітинги, патрубки). |
| Додаткові інструменти | Труборіз або паяльник (залежно від типу водопідйомної труб |
Підготувати глибинний насос до занурення
Після завершення всіх розрахунків та підготовки матеріалів, можна приступати до збирання насосної колони — критичного етапу, що передує зануренню. Щоб встановити глибинний насос надійно, кожен елемент має бути ідеально підготовлений.
-
Початкова Ревізія: Розпочніть із розпакування та уважного огляду насоса на предмет пошкоджень під час транспортування. Перевірте цілісність штатного кабелю та його герметичне з’єднання з двигуном. Перед зануренням обов’язково переконайтеся, що параметри електромережі (220В або 380В) відповідають вимогам агрегату. Також виконайте коротке пробне підключення (не довше 5-10 секунд!), оскільки робота «на суху» пошкоджує механіку.
-
Герметичне Підключення Труби та Клапана: До вихідного патрубка насоса приєднується напірна труба (різьбовим або фланцевим з’єднанням). Для забезпечення повної герметичності різьбових з’єднань використовуйте ФУМ-стрічку або сантехнічний льон, обережно затягуючи фітинги, щоб не пошкодити пластик. На цьому ж етапі встановлюється зворотний клапан (якщо він не вбудований) на відстані 1-2 метрів від насоса. Клапан, стрілка якого має бути спрямована від насоса, запобігає гідроударам і зворотному зливу води.
-
Кріплення Кабелю та Нарощування: Кабель живлення має бути щільно, але без надмірного натягу, закріплений до водопідйомної труби спеціальними хомутами з інтервалом 2-3 метри, щоб унеможливити його пошкодження під час спуску. Якщо штатної довжини кабелю недостатньо, нарощування виконується лише за допомогою термозбіжних муфт або водостійких коробок – ніколи не використовуйте звичайну ізоленту, оскільки це гарантовано призведе до короткого замикання під водою.
-
Страхування Насоса: До верхньої частини насоса надійно фіксується страховий трос (сталевий або кевларовий), запас міцності якого має перевищувати загальну вагу насосної колони у 2-3 рази. Це кріплення є вашою гарантією того, що ви зможете підняти насос із джерела, навіть якщо труба буде пошкоджена.
Занурення глибинного насоса в свердловину
Перед початком занурення необхідно провести фінальну перевірку: переконайтеся в абсолютній надійності всіх з’єднань, особливо кріплення страхового троса як до насоса, так і до поверхні.
Процес спуску вимагає надзвичайної уваги до техніки безпеки. Рекомендується проводити роботи вдвох і завжди використовувати захисні рукавички. Переконайтеся, що живлення повністю відключено перед початком роботи з насосною колоною.
Спуск в обсадну трубу виконується поетапно та максимально акуратно:
-
Початок спуску: Обережно опустіть першу секцію труби з під’єднаним насосом, постійно контролюючи глибину за допомогою троса.
-
Секційне З’єднання: Досягнувши гирла, зафіксуйте трубу затискачем або упором. Після цього під’єднайте наступну секцію, надійно закріпіть кабель хомутами та продовжуйте спуск.
-
Контроль: Увесь час слідкуйте за вертикальністю положення. Уникайте ударів насоса об стінки колони. Якщо ви відчуваєте опір, не застосовуйте силу — це може свідчити про деформацію обсадної труби.
Фіксація оптимальної глибини
Для точного контролю глибини використовуйте маркування на трубі або тросі. Оптимальне положення насоса визначається якістю води у свердловині:
-
Загальне правило: Насос повинен бути розташований на 1–5 метрів вище дна.
-
Свердловини з піском: Якщо вода містить багато механічних домішок, збільште відстань до дна, щоб уникнути засмоктування осаду.
-
Чисті свердловини: Можна розташовувати насос ближче до дна для максимального використання водоносного горизонту.
Пам’ятайте: Головне завдання – розташувати насос нижче динамічного рівня, але не допустити його контакту з дном.